Випадок 1.
Жінка 72 років, звернулася три роки тому. Одна з основних скарг - закреп, протягом багатьох років. Періодично пацієнтка відчувала позиви, але спорожнення кишечнику або не відбувалося, або воно було неповним, і залишало болісний дискомфорт. Сон поганий: часто сниться напружена робота. Відзначає постійну сонливість, погіршення пам'яті (забуває, що хотіла сказати). Настрій понижений. Знижений слух. Крім того, була безліч скарг з боку серцево-судинної і сечовидільної систем. Протягом ряду років - харчова і медикаментозна алергія. До гомеопата звернулася по допомогу у зв'язку з відсутністю результатів від неодноразових курсів алопатичного лікування.
Близько 20 років тому пацієнтка перенесла травму хребта (ножове поранення), після якого протягом ряду років зберігався парез нижніх кінцівок. Ще раніше хворіла на менінгіт. Блискучий результат не примусив довго себе чекати. Вже через три тижні пацієнтка відзначила нормалізацію випорожнень. Упродовж ось уже шести років вона радіє значному поліпшенню якості життя.
Випадок 2.
Студентка медичного університету, 21 рік. Звернулася з приводу атонічного закрепу, що турбував протягом останніх кількох років. Причиною появи цієї проблеми вважає травму (забій хребта). Вирішено було призначити ліки за етіологією і в даному випадку. Hypericum 200СН не підвів і в цій ситуації. Протягом 5 років скарг немає. Пацієнтка щаслива, особливо тому, що зникли множинні висипання на обличчі, які турбували на тлі закрепу.
Таким виявився логічний ряд, що приніс зцілення і юній, і літній пацієнткам.
Роки практики примушують нас знов і знов повторювати: класична гомеопатія - той цінний метод, застосування якого можливе в будь-яких вікових групах, без побоювання через день-другий зіткнутися з важкими побічними ефектами, алергійни- ми реакціями. Це ідеальний варіант при необхідності тривалого лікування, а також за наявності супутньої патології. Більш того, підібраний за законом подоби динамі- зований засіб зазвичай надає цілісний регулюючий вплив, м'яко приводячи організм до зцілення.
Випадок 3.
Пацієнтка впродовж кількох років лікувалася у гастроентеролога, але це не допомогло їй позбутися болю в ділянці шлунку та жовчного міхура. Вона говорила своєму лікарю про те, що біль виникає «від нервів» (чоловік пиячить і, як вона говорила, «виїдає їй печінку»), але почула у відповідь: «Не вчіть мене лікувати, а якщо у Вас нерви – звертайтеся до психіатра». Плачучи вона розповідала мені про свої поневіряння, і я вирішила дати їй гомеопатичний препарат вже під час прийому. Через кілька хвилин жінка викрикнула: «Що це Ви мені дали?». Я подумала, що їй стало зле, але виявилося, що біль, який дошкуляв їй роками, раптом минув. Тобто, препарат одразу потрапив у ціль – «нервовий» шлунок відреагував на нього так, як і мало бути.
Випадок 4.
Одна з моїх студенток – худорлява бліда дівчина, скаржилась на біль в животі, нетравлення їжі й відсутність апетиту. Через постійні проноси вона пропускала лекції в медуніверситеті або часто виходила з аудиторії. Коли я спробувала поговорити з нею і поцікавилася сімейними обставинами, вона відповіла, що в родині панує спокійна атмосфера. Та коли я попросила пригадати дитинство, дівчина раптом гірко заплакала. Виявляється, коли їй було 3 рочки, батько пішов із родини. Дівчинка дуже переживала і постійно його чекала. Коли їй виповнилося 5 років, батько вирішив повернутися і сказав, що прийде в найближчі вихідні назавжди. Дівчинка одягла своє найкраще плаття, зав’язала улюблені банти і цілий день, тремтячи, чекала татуся: а раптом він не повернеться і вони назавжди залишаться з мамою самі. Батька чомусь довго не було, можливо, просто збирав речі, але мала малювала собі жахливі картини. Коли тато повернувся, її радості не було меж. З того часу родина жила в спокої, але дівчинка почала хворіти, їй встановлювали різні діагнози, лікували амбулаторно і в стаціонарі, але хвороби шлунково-кишкового тракту не відступали, хоча й протікали «мляво». Стан різко погіршився після того, як її залишив коханий хлопець. Через місяць лікування гомеопатичними препаратами у неї вже не було скарг на розлади шлунково-кишкового тракту. Хоча лікування ми продовжили й надалі.
Випадок 5.
До мене звернувся чоловік 50 років, у нього були численні скарги з боку шлунково-кишкового тракту, він втратив працездатність. Незважаючи на численні лабораторні та інструментальні огляди, неодноразове санаторно-курортне лікування, його стан погіршувався. Діагноз так і не було встановлено. Лікарі розглядали кілька його варіантів, але призначене ними лікування результатів не дало. Тоді як вже через кілька тижнів гомеопатичного лікування стан хворого поліпшився. Через півроку він майже одужав, знову почав займатися бізнесом. Протягом останніх 5 років пацієнт почувається здоровим.
Випадок 6.
Мати 5-річної дівчинки, що страждала на тяжку диспепсію, повідомила, що у неї з 4-місячного віку спостерігали рідкі випорожнення (5–7, а іноді й більше разів на день). Кал містив залишки неперетравленої їжі та слиз. Практично ніякі овочі, фрукти, каші не перетравлювалися. Останніми місяцями перед зверненням до гомеопата дівчинка постійно скаржилася на болі, нудоту, часто виникало блювання, вона погано спала, втратила апетит, у неї виявили стійку анемію. Результати УЗД засвідчили загострення хронічного панкреатиту.
Із 4-місячного віку дитину систематично лікували традиційними фармпрепаратами, багато разів – у стаціонарі, проте ефект був частковим і дуже короткочасним. Пізніше вона почала часто хворіти на ГРВІ, отит, тонзиліт. У віці трьох років, після тонзиліту, вона перенесла церебеліт, що супроводжувався важким порушенням ходи. З цього приводу їй призначали високі дози антибактеріальних засобів і преднізолон. Батьки втратили віру в класичну медицину.
Всі синтетичні засоби я відмінила. Після перших днів гомеопатичного лікування випорожнення почали нормалізуватися. Не було блювання і болю у животі.
Через 3 тижні мати повідомила, що дівчинка їсть усе, у неї поліпшився сон, апетит, настрій. Вже через три місяці на УЗД підтвердили нормалізацію стану органу. Протягом 1,5 років спостереження скарг у дівчинки не виявлено, вона жодного разу не хворіла на ГРВІ, зникла анемія.
Цей випадок переконливо демонструє, наскільки потужно й водночас м’яко діють гомеопатичні ліки, підібрані за принципом подоби.